21 грудня 2021 року – день неординарний, і фактів на доказ цього є багато, зокрема починає збільшуватися астрономічний день, зима обрала цю дату для гостин у нашому південному краю, освіжила степові простори хурделицею. Іще одна неординарна подія відбулася в теплих стінах Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара, із вікон котрої завжди видно наш Дніпро, якому нарешті вдалося приміряти снігові шати. Саме серед таких краєвидів відбулася дебютна презентація 26-го номера літературно-художнього альманаху «Степ», який виходить за ініціативи Херсонської обласної організації Національної спілки письменників України. Цей урочистий захід відвідала Чічкань Л.В., учитель історії та правознавства НВО “ХАБАД”.
У рубриці «Постаті» літературної збірки “Степ” розміщено нарис Ярослава Голобородька про надзвичайно талановитого представника єврейського народу, нашого земляка – Арона Копштейна. Уперше на поетичному небосхилі зірка Арона Копштейна засяяла в середині 1920-х років, коли він, вихованець Херсонського притулку для єврейських сиріт, закінчив ремісниче училище і розпочав шлях людини праці на заводі ім. Г.Петровського, ставши токарем ремонтно-інструментального цеху. Уже за пів року перші вірші було опубліковано в єдиному періодичному виданні того часу – газеті «Наддніпрянська правда”, а через три роки опубліковано першу поетичну збірку «Хочемо, прагнемо, можемо». Згодом – 30 – і роки-блискавки.. За цей період виходить вісім збірок, більше сотні публікацій у літературних часописах, у яких новаторство Арона Копштейна поліфонічно ретранслює динаміку змін тогочасного соціуму, протиставляє його величному минулому, указує на туманність майбутнього, зокрема у «Листі-пісні (Друзям із Херсона)» (збірка «Розмова», 1934 р.).
Кажуть, що поети своїми віршами передрікають неминуче. Так і Арон Копштейн, часто поетуючи про туман і сніг, зустрів смерть на кризі озера серед вкритих снігом фінських сосен, героїчно рятуючи життя товариша по зброї. Проте навіть коли зірка вже згасла, її світло мандрує Всесвітом, тому поетична спадщина Арона Копштейна була, є і буде самобутньою літературною прикрасою нашої Херсонщини, краю вільного, степового…
